В яких випадках необхідна допомога психіатра

Про деякі ознаки ви можете навіть не підозрювати.
Одна лише згадка про лікаря-психіатра викликає у багатьох реакцію на кшталт: «Я ж не хворий!». Загалом зараз спостерігається перекіс у бік романтизації ментальних розладів та «моди» на них. У цій справі важлива правильна діагностика, щоб не лагодити те, що не зламано. Підготували на цей випадок чек-лист тривожних ознак, які можуть говорити про необхідність консультації спеціаліста.

Іноді ми з боку бачимо, як життя людини йде під укіс, але поки вона сама не визнає проблему, насильно не допоможеш. Детальніше про допомогу психіатра — тут: https://medlux.net.ua/konsultatsiya-psyhiatra/.

Стан смутку, безсилля та туги

З одного боку, це нормальні емоції, які людина має право відчувати у різних життєвих ситуаціях (переїзд чи зміна роботи, розлучення, хвороба близького, перевтома). Але якщо цей стан зберігається більше тижня, варто насторожитись. Це може говорити про деякі розлади, наприклад, депресії. Діагностику, постановку діагнозу та лікування вже проводить лікар – психіатр, психотерапевт на очному прийомі.

Все болить – нічого не допомагає

Часто маскована депресія ховається за психосоматичним розладом із провідним больовим синдромом. Тобто начебто скрізь болить, а численні походи лікарями, обстеження та дорогі аналізи не дають результату. Коли діагнозу немає, а тривога є — варто звернутися до психотерапевта. Можливо так тіло реагує на емоційну напругу за принципом «де тонко, там і рветься».

Перепади настрою

Якщо відзначаються епізоди нездорової гіперактивності, мала кількість сну (дві-три години на добу) та нічні пробудження, поява загальмованості, безрозсудність у вчинках (наркотики, алкоголь, випадкові статеві зв’язки, кредити), зміна апетиту (як недоїдання, так і переїдання), спалахи роздратування та агресії — точно варто сходити на консультацію до лікаря-психіатра.

Різкі зміни у поведінці

Активний, ініціативний, душа компанії — і раптом «ніби підмінили»: став релігійним, нелюдимим, часто лишається вдома, замикається в собі, різко змінилися інтереси. Це привід бити на сполох. Такі різкі зміни особистості без видимих зовнішніх причин можуть бути першими симптомами шизофренії.

Заподіяння шкоди собі

Селфхарм — самоушкоджуюча поведінка, починаючи від порізів, подряпин, побиття себе і закінчуючи наперед небезпечними діями (відмова від їжі надовго, вживання токсинів, високих доз психоактивних речовин та екстремально небезпечні види спорту). Все це привід поставити собі питання: «Як я почуваюся?», «Що зі мною відбувається до і після цих дій?». І звернутися до фахівця.

Тривога, страх, паніка

Взагалі тривога нам потрібна. Вона дозволяє бути уважними, наприклад, переходячи дорогу, і не чинити безрозсудних дій. Але якщо тривога і страх починають брати над вами гору, керують діями людини та знижують якість життя, не варто спускати це з рук.

Залежності

Хімічними залежностями (від алкоголю, наркотичних речовин) займаються психіатри-наркологи. А ось у лікуванні нехімічних залежностей (ігроманія, азартні ігри, шопоголізм) допоможуть лікарі-психіатри, психотерапевти та психологи.

Певна залежність може бути й у межах нав’язливості. Якщо є перекіс, дисбаланс між роботою-особистим, життям-творчістю, друзями, самореалізацією-здоров’ям (фізичним та психічним) у бік залежності (людина буквально обслуговує свою пристрасть, віддаючи всього себе) – це знак. Треба приймати.