Не дивлячись на досить високий рівень розвитку сучасної медицини, близько 10% сімейних пар стикаються з проблемою безпліддя. У медичній літературі безпліддя визначається як неможливість з якої-небудь причини відтворити потомство.
Проблему безпліддя можна вважати актуальною для партнерів, якщо протягом тривалого періоду часу (від 1 року) при регулярних сексуальних контактах (1 і більше на тиждень) жінка не вагітніє. У таком у випадку слід звернутися до спеціалістів.
Виділяють наступні основні причини, що зумовлюють виникнення жіночого безпліддя:
1) Непрохідність маткових труб або їх відсутність. Труби — це те саме місце, де відбувається злиття яйцеклітини і сперматозоїдів (запліднення). Причини непрохідності можуть бути різними, проте найбільш поширена з них — запальні процеси.
2) Гормональні порушення. Є результатом патології ендокринних або неендокринних органів, що призводить до порушення овуляції. Зазвичай з гормональними порушеннями стикаються жінки, які мають захворювання яєчників, нирок, наднирників, щитовидної залози, печінки.
3) Патологія матки. Може бути вродженою чи набутою.
4) Наявність спайок між яєчником і трубою, а також окутування спайками яєчника, що не дозволяє яйцеклітині потрапити в маткову трубу.
5) Імунологічне безпліддя. В цьому випадку організм жінки виробляє антитіла, що знищують сперматозоїди, що призводить до безпліддя або викиднів.
6) Психологічне безпліддя виникає у випадках, коли жінка з якихось причин не готова до народження дитини. Дані причини жінка може навіть не усвідомлювати. Наприклад, це боязнь вагітності і страх перед болем під час пологів.
