Коли людина приходить на консультацію до баріатричного хірурга, вона зазвичай говорить про вагу. Але за цифрою на вагах часто стоїть ціла низка захворювань, які розвинулись паралельно або безпосередньо внаслідок ожиріння – і саме вони нерідко є головною медичною причиною для операції. Зниження ваги в цьому контексті стає не єдиною метою, а механізмом, через який вирішуються інші, часом серйозніші проблеми зі здоров’ям.
Цукровий діабет 2 типу: ремісія як терапевтична мета
Вплив баріатричної хірургії на цукровий діабет 2 типу – один з найкраще задокументованих ефектів у цій галузі. І він виходить далеко за межі того, що можна пояснити просто зниженням ваги.
Після шунтування шлунку або рукавної резекції рівень глюкози в крові нормалізується у багатьох пацієнтів – іноді вже в перші дні після операції, ще до значної втрати ваги. Механізм пов’язаний зі змінами в секреції кишкових гормонів – зокрема GLP-1, який стимулює вироблення інсуліну і знижує рівень глюкагону. Цей ефект не відтворюється жодною дієтою і жодним препаратом у такій самій мірі.
Ремісія діабету після баріатричної операції спостерігається у значної частини пацієнтів і зберігається роками. Навіть у тих, у кого повна ремісія не досягається, контроль глікемії суттєво покращується, а потреба в медикаментах знижується. Саме тому міжнародні діабетологічні асоціації включають баріатричну хірургію до протоколів лікування цукрового діабету 2 типу при ожирінні [1].
Артеріальна гіпертензія і серцево-судинні ризики
Ожиріння і підвищений тиск – надзвичайно поширене поєднання. Механізмів тут кілька: підвищене навантаження на серце через більший об’єм циркулюючої крові, активація симпатичної нервової системи, затримка натрію через гіперінсулінемію, структурні зміни в судинній стінці.
Після баріатричної операції артеріальний тиск нормалізується або суттєво знижується у більшості пацієнтів з гіпертензією. Частина з них повністю відміняє антигіпертензивні препарати, інші переходять на нижчі дози або менш інтенсивну схему. Цей ефект зберігається в довгостроковій перспективі і підтверджений великими проспективними дослідженнями.
Серцево-судинний ризик знижується комплексно: через покращення ліпідного профілю – зниження тригліцеридів і підвищення ЛПВЩ – нормалізацію тиску, покращення чутливості до інсуліну і зменшення системного запалення. У сукупності ці зміни суттєво впливають на довгостроковий прогноз.
Апное сну: зв’язок з ожирінням і результати після баріатричної операції
Обструктивне апное сну – стан, при якому м’які тканини глотки перекривають дихальні шляхи під час сну, викликаючи багаторазові зупинки дихання. Ожиріння є головним модифікованим фактором ризику: жирові відкладення навколо шиї і в ділянці глотки зменшують просвіт дихальних шляхів.
Після значного зниження ваги внаслідок баріатричної операції апное сну зменшується або зникає у більшості пацієнтів. Це виражається в нормалізації індексу апное-гіпопное, відмові від СPAP-терапії і суттєвому покращенні якості сну. Денна сонливість, хронічна втома, когнітивні порушення, пов’язані з апное, – все це регресує паралельно зі зниженням ваги.
Навантаження на суглоби і опорно-руховий апарат
Кожен зайвий кілограм ваги збільшує навантаження на суглоби нижніх кінцівок – і не пропорційно, а кратно: при ходьбі навантаження на колінний суглоб зростає приблизно в чотири рази від кожного додаткового кілограму маси тіла. При морбідному ожирінні це призводить до прискореної деградації хряща, хронічного болю і обмеження рухливості.
Після баріатричної операції і стійкого зниження ваги пацієнти відзначають суттєве зменшення болю в колінах, стегнах і попереку. У частини випадків це відтерміновує або повністю виключає необхідність ендопротезування суглобів. Відновлення рухливості, у свою чергу, дозволяє підвищити фізичну активність – що додатково підтримує результат операції.
Тим, хто хоче дізнатися більше про баріатричну операцію в Києві і обговорити свій конкретний випадок з профільним хірургом, радимо звернутися сюди: karpenko.surgery/bariatricheskaya-hirurgiya, де можна залишити заявку на консультацію.
Жирова хвороба печінки і метаболічний синдром
Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) діагностується у значної частини пацієнтів з морбідним ожирінням – іноді без будь-яких суб’єктивних симптомів. У частини з них вона прогресує до неалкогольного стеатогепатиту з ризиком переходу в цироз.
Після баріатричної операції гістологічна картина печінки покращується у більшості пацієнтів: зменшується жирова інфільтрація, знижується рівень запалення і фіброзу. Це один з небагатьох методів лікування, який демонструє реальний вплив на морфологію печінки при НАЖХП, а не лише на лабораторні показники.
Метаболічний синдром – поєднання абдомінального ожиріння, дисліпідемії, гіпертензії і порушення глікемії – після баріатричної операції регресує як комплекс. Жодна з його складових не існує ізольовано, і хірургічне втручання діє системно, а не точково.
Стаття підготовлена на основі матеріалів сайту karpenko.surgery та Sjöström L. et al. Bariatric surgery and long-term cardiovascular events. JAMA, 2012 [1].
