Від давньоєгипетських божеств до Людини-павука
Комікси — це вид мистецтва, що поєднує в собі текст та зображення. Вони можуть являти собою коротку історію або складатися з багатьох частин. А ось історія самих коміксів починається ще за часів Стародавнього Єгипту та Стародавньої Греції, де на стінах храмів та гробниць залишалися малюнки, які розповідали про життя богів. У нинішньому вигляді комікси з’явилися у XX столітті і набули величезної популярності як серед дорослих, так і серед дітей.
У коміксах можна знайти історії, які розвивають фантазію та уяву, а також вчать читачів цінувати моральні та етичні принципи не менше, ніж класичні книги. Комікси не тільки веселять та розважають, але й можуть бути інструментом для освіти та розвитку. Є один цікавий метод залучення вашого малюка до читання. Купуйте йому комікс. Неважливо який — головне, щоб підходив за віком і був пов’язаний із коханим всесвітом вашої дитини, наприклад, із всесвітом Людини-павука (а заказать фигурки з улюбленого комікса можна за посиланням). Не завжди цей метод працює, але, повірте, комікс про улюбленого героя дитину прочитає із задоволенням, адже крім цікавої розповіді він бачить і яскраві картинки, що запам’ятовуються.
Не лише дітям
Напевно, майже кожна дитина знає всесвіт Марвел або DC, за ними є велика кількість фільмів і мультфільмів, які отримали свою фанбазу серед підлітків і навіть дітей молодшого віку. Але спершу з’являється комікс, а потім фільм.
На книжковій полиці в магазині може зустрітися комікс під назвою «Месники — Земля в заручниках!» з дуже яскравою та мультяшною обкладинкою. Але поруч із ним може бути комікс про Росомаху, Карателя чи Дедпула з дуже нестандартним змістом. Наприклад, комікс «Дедпул винищує всесвіт Марвел знову», де багато кривавих сцен із проявом жорстокості по відношенню до відомих героїв цього всесвіту. І як такі комікси можна надавати дітям? Їм їх давати і не потрібно, адже вони написані для читачів дорослих.
Манга: все не так просто
Існує безліч різновидів коміксів. Наприклад, у Японії не комікси, а манга. Мабуть, найяскравіша відмінність від коміксу – читання зі зворотного боку. Так, манга читається праворуч наліво. Вперше розташування сторінок мене дуже збентежило, я вже подумала, що це шлюб під час друку.
Мангу «Токійський Гуль» було випущено давно, але навіть зараз не втратило популярності. Незважаючи на широку цільову аудиторію, в ній є безліч жорстоких сцен, які точно для дітей молодшого віку будуть перебором. За ілюстраціями можна вже відчути атмосферу твору, що давить.
Ще є відома манга «Проза бродячих псів», за якою є не менш популярне аніме. Події фокусуються на кількох угрупованнях, одні з яких займаються злочинною діяльністю, інші, навпаки, її запобіганням. Багато персонажів цього твору мають прототипи відомих письменників. Але все ж таки особистості персонажів сильно відрізняються від їх прототипів.
Звичайно, манга теж має свої жанри, які підійдуть і для дітей. Але, як і з коміксами, сюжети можуть бути різні та призначені для читачів різної вікової категорії.
