Всі батьки хочуть, щоб їх дитина була емоційно стійкою, вміла правильно реагувати на відмови батьків. Вихованням такої поведінки можна домогтися, якщо дотримуватися деяких правил.
У першу чергу потрібно стати для дитини прикладом. Адже навіть у малому віці дитина засвоює ту чи іншу поведінку, яку бачить у дорослих на будь-яку ситуацію. Приміром, батько при ремонті зламаної дитячої іграшки починає нервувати, якщо не виходить – кидає іграшку. Далі йде і купує нову. Тому в даному випадку можна і від дитини очікувати такої поведінки. Краще у всіх ситуаціях вирішувати проблему спокійно, не поспішаючи, намагаючись розібратися у всьому детально. Тоді Ви будете гарним прикладом для дитини аж до випускного і далі по життю.
Будь-яка мама не хоче, щоб її дитина кричала, випрошуючи щось, тому починає з нею няньчитися, тобто відповідає на крик. Але в залежності від характеру людини реакція на крик у всіх різна. Деякі ігнорують, що може спричинити за собою агресивну реакцію малюка в свою сторону. По мірі свого дорослішання дитина почне огороджувати себе від оточуючих, перестане відчувати настрій людей, буде психологічно вразливою.
Протилежна реакція – це коли надлишок увагу. Мама реагує на кожен крик дитини, кожне бажання малюка заздалегідь виконує. Така поведінка виховає в дитині несамостійність. З віком вона буде постійно вередувати, психувати через всякі дрібниці, стане вразливою і буде мати низький психологічний захист.
Найоптимальніший варіант – це реакція розради. Тут слід дискомфорт знижувати, наприклад, якщо ріжуться зубки, зовсім біль не можна прибрати, але покачати слід. І додати рівень комфорту, коли необхідно змінити мокрі пелюшки, загорнути дитину тепліше, та ще й приголубити. По мірі цього дитина розуміє, що неприємностями можна управляти.
В системі виховання батькам бажано відображати стан свого малюка. Якщо він кричить, то не слід реагувати на це нервово, достатньо підійти і ласкавим голосом підбадьорити його. Він буде відчувати емоційне благополуччя, навчиться усвідомлювати свої емоції і не буде їх боятися. Таким чином, батьки будуть для малюка свого роду тренером, який допомагає емоційно переходити на новий рівень дорослішання.
