Запор

Запор є уповільненим або регулярно недостатнім випорожненням кишечника. Приводом для занепокоєння повинна послужити відсутність дефекації протягом 2-х діб. При нормальному функціонуванні шлунково-кишкового тракту, кількість випорожнень складає від 1-го разу на добу до 3-х разів на тиждень.

zapor-7-dnajРозрізняють кілька видів запорів, в залежності від причини, що послужила виникненню недуги. Запори можуть виникнути при нераціональному харчуванні (аліментарні), при малорухливому способі життя (гіпокінетичні), при ураженні органів травної системи (рефлекторні), при захворюваннях центральної нервової системи або усвідомленому регулярному придушенні дефекації (неврогенні), при отруєннях або тривалому прийомі спазмолітиків, холінолітиків (токсичні), при ураженні функцій щитовидної залози, гіпофіза, яєчників (ендокринні), при вроджених патологіях, рубцях або пухлинах товстої кишки (механічні).

Відсутність лікування запору призводить до скупчення в організмі шкідливих речовин (шлаків та мікроорганізмів), які сприяють розвитку дисбактеріозу кишечника і порушенню процесу обміну речовин.

 
Основні симптоми запорів:

 

 

  • дефекація менше 3-х разів на тиждень;
  • дискомфортні відчуття, болі при дефекації;
  • відчуття неповного випорожнення і тяжкості в кишечнику;
  • здуття живота (метеоризм).

Методи лікування

 
Перед лікуванням запору необхідно виявити точну причину виникнення цієї недуги. Діагностувати основне захворювання може досвідчений лікар-гастроентеролог. Після проведення обстеження, лікар призначає терапевтичний курс лікування, спрямований на усунення захворювань гострого або хронічного характеру. В особливо важких випадках проводиться хірургічне втручання.