Як я обирала собі стоматолога або мої життєві пригоди

Привіт, мене звати Оленко. Я живу в Києві все своє життя і до цієї митті не знала навіть про що треба запитувати, коли шукаеш стомтаолога.

Здавалося б, що тут складного? Це ж не машину собі обирати. І тим більше не чоловіка! Але, тим не менш, є труднощі і з вибором хорошого стоматолога. Особливо, коли за твої зуби, точніше — за посмішку, готові платити промоутери і рекламні компанії. І платити чимало. Тому для мене моя посмішка (і як наслідок — зуби) — це не просто красиво, це моя робота і життя. Гарне життя!

Отже, коли з’являється необхідність звернутися в стоматологію, одразу в голові мимоволі перебираєш всі знайомі варіанти: ті, які бачиш на вулиці, які хтось із знайомих відвідував і навіть ті, про які просто щось чув в наполегливій і нав’язливій рекламі.

Варіанти з нав’язливою рекламою — в метро на кожному ліхтарі ескалатора і в кожному вагоні — легко відкидаються. Досить трохи посидіти на їх сайтах і зрозуміти, що далеко не завжди те, що добре рекламується, є добрим. Повірте моєму досвіду роботи в рекламі! Легко перевірити інформацію з сайту — скопійована вона або написана самостійно, чи реальні відгуки на сайті, чи реальні фотографії клініки і майстрів представлені на сайті. Це все можна перевірити, навіть якщо ви не фахівець, досить уміти користуватися комп’ютером.

Другим етапом одночасно в голові почали перемежовуватися відгуки друзів і знайомих і те, що бачили мої очі. Я живу в центрі Києва, але безпосередньо близько до мене немає жодної стоматологічної клініки. Тому згадати щось поруч зі мною я так і не змогла.

Залишаються відгуки. Ні, не інтернетні, а реальні — від моїх подруг і колег. Дзвоню одній з них, мамі чотирьох (!) дітей і дуже розумною панночці, нашому PR менеджеру:

— Кать, привіт. Рятуй! Зуб відколовся. Можеш хорошу клініку порадити?

— Ні не можу. Не люблю радити, ти ж знаєш!

— Блін, та мені зараз не до твоїх принципів, реально болить!

— Гаразд, не кип’ятися. У мене, благо, все добре, а Володьку (її третя дитина, 6 років) водили перед Новим Роком в стоматологію, смикали йому молочний зуб. Дитині сподобалося — навіть не заплакав жодного разу. Від тебе не дуже далеко, але проїхатися треба буде.

І так слово за словом я витягла з неї інформацію. Вона не любить радити, так як часто думки людей розходяться. І те, що їй дуже подобається (а людина вона специфічна і цікава) люди часто не сприймають ніяк. Ось і не радить нічого і нікому. А клініка, про яку вона ділилася інформацією, так і називається «СТОМТАОЛОГіЯ». Знаходиться в хвилинах 15-20 пішого ходу від мого будинку.

Оскільки зуб встиг розігратися не на жарт, сильно перебирати бажання у мене вже не було. Дзвоню, домовлятися. Спочатку хотіли поставити мене на завтра, на післяобідній час. Але, почувши, що я вже мало не плачу в трубку, тихо, твердо і тепло кажуть: «Давайте до нас!». Мені чомусь в цій одній і короткій фразі почулося і надія, і заспокоєння, і впевненість. А може, це я вже накручувала себе, але прилетіла до них пішки за 10 хвилин — їхати не ризикнула, адже водій я посередній, а тут ще зуб відволікати буде.

На превелике щастя, з посмішкою моєї все цілком добре. І біль, що різко і з нізвідки з’явилася — це вилетіла пломба, яку мені ставили багато років тому, ще в інституті. І приємно, що звернулася до цього фахівця (ім’я його навіть не запитала — так хвилювалася): тлумачний чоловік, з приємною харизмою і хорошим досвідом роботи.

Без зайвого кокетства, але з достатнім теплом і посмішкою, встановив пломбу, швидко і акуратно. А потім, так, ненароком, дав зрозуміти, що на черзі ще два зуба: ще одна пломба і нова дірочка в «шістці» — цю назву я чітко запам’ятала, спрацювала асоціація з автівкою начальника.

Домовилися на завтра, на післяобідній час.

Ось так, досвідченим шляхом, відкрила для себе стоматологію, якою і радити тепер не соромно. «Не було б щастя, але нещастя допомогло» — народна мудрість. І вона, як завжди, вірна! Поки вас не потурбує щось, ви навіть не замислюєтесь, як це прекрасно — бути здоровою людиною!

Тож будьте здорові! І будьте людиною!

———

Олена, мешканець Києва, майже журналіст.