Як виховувати школяра?

Зараз все складніше змусити дитину вчитися. І мова тут йде не просто про мотивацію до доброго навчання, а про небажання дитини навіть намагатися щось зробити. Читати параграфи в підручниках і художні твори, вирішувати приклади, вчити правила — непроста справа, до якої, проте, все одно треба привчати маленьку людину.
school-2

В першу чергу необхідно підібрати правильну мотивацію. Для кожного віку вона буде своєю. Школярі молодших класів не можуть ставити перед собою завдання на дальню перспективу. Їм потрібна конкретна похвала за конкретний успішний результат. За невдачі в навчанні необов’язково лаяти дитину, а досить просто не хвалити. Часом цього цілком вистачає. Похвала, швидше за все, в цьому віці змусить малюка повторювати свій успіх або навіть перевершувати його.

Для підлітка авторитет батьків блякне з кожним роком (а часом і місяцем). Їхні товариші хваляться, що вдома ніхто їх не примушує щось робити, а єдиний їх обов’язок — добре проводити час. Де тут правда, знає тільки сам хвалько, але механізм уже запущено, і дитина не хоче робити уроки, вважаючи, що це не тільки нудно, але і не потрібно, адже однокласник сказав, що є заняття і кращі, а вчаться тільки дурні.

У таких випадках потрібно навчити школяра не тільки дорожити своєю власною думкою (яку теж необхідно спробувати формувати, спираючись на позитивне ставлення до навчання, ілюстроване показовими прикладами). Крім того, дітям дуже складно зрозуміти, а навіщо все це потрібно, і знайти свій власний інтерес у навчанні.

Для цього необхідно знайти саме те, що виявиться для дитини максимально цікавим. Це допоможе школяреві вирішити деякі питання щодо вибору майбутньої професії та, можливо, побачити щось позитивне і в процесі навчання в цілому.

Часто небажання дитини вчитися пов’язано з нерозумінням предмета. Тоді, швидше за все, доведеться провести кілька тижнів, наполегливо працюючи разом зі школярем над освоєнням складних знань. Спочатку треба буде зіткнутися з негативною реакцією учня у вигляді істерик, образ, можливо, хамства. Якщо батьки не зможуть впоратися самі, то до процесу навчання можна підключити репетитора.

Головне — не можна забувати про свою дитину, не звертати увагу на її дії і життя. Самостійно дитина не зможе стати відмінником (за винятком рідкісних випадків), а буде поступово скочуватися на двійки, втрачаючи інтерес до процесу пізнання і взагалі до школи. Важливо демонструвати інтерес до життя дитини, намагатися дізнаватися з перших уст, а не від директора, що з дитиною відбувається, і тоді дитині теж захочеться радувати батьків своїми успіхами.