Як відучити дитину брехати?

Частенько так буває, що діти дошкільного віку починають розповідати небилиці, або просто брехати. Але відбувається це не тому, що вони хочуть саме обдурити, а з тієї причини, що вони ще не відчувають кордонів між фантазією і реальністю. Як же правильно поводитися в такій ситуації?

 

 

Для початку, почніть фантазувати разом з дитиною, але тримайте її «в рамках», пояснюючи ті чи інші речі. Дитина розповідає вам про те, що батьки її друга, які є власниками зоомагазину, купили лева, який тепер гуляє по квартирі — не лайте її, а запитайте, чи бачила вона його насправді чи хотіла би побачити. Потім розвивайте тему далі. Запитайте, чим годують лева, як він поміщається в квартирі, де полює і т.д. Зробіть так, щоб небилиця перетворилася в просто веселу історію, яка розвиває уяву.

43

 

 

Крім того, діти часто фантазують лише тому, що їм недостатнього вашої уваги. Тому, природно, варто задуматися і про такий чинник. Причиною може стати так само і страх. Дитина починає застосовувати «брехню для порятунку» тільки з однієї причини — ви занадто з нею суворі. Тут же можливі випадки, коли дитина відверто бреше, перекладаючи вину на інших — реальних або вигаданих персонажів. Ця ситуація є ознакою одночасно провини, страху і тривоги. Тут все трохи складніше. Постарайтеся не ставити дитину в такі ситуації, коли вона змушена брехати, щоб уникнути гніву. Поясніть їй спокійно, що ви чекаєте від неї правди і, якщо вона зважиться сказати правду, вам буде легше разом все виправити.

 

 

 

Вчити дитину чесності ніколи не буває пізно або рано. Пояснюйте, що брехня засмучує не тільки рідних, а й сторонніх людей. І, головне, ніколи не брешіть дитині самі!