Як навчити дитину відповідальності?

Напевно, кожній мамі відомо, що для дошкільнят самосвідомість — це щось позамежне і неважливе. Щоб дитина стала відповідальною, її потрібно обов’язково з дитинства вчити думати про наслідки тих чи інших її дій. Вона повинен бути в курсі, що робити можна, а за що може послідувати покарання. Таким чином, малюк починає пізнавати світ і робити перші кроки до дорослого відповідального життя.

9506710886041780_67bd3fedЗвичайно даремно, але далеко не всі батьки можуть зрозуміти і повірити, що їхня дитина це — майбутня доросла людина і відповідальна громадянин, що вона багато чого розуміє і не робить лише з шкідливості або банальної ліні. До настання дворічного віку малюк не може зрозуміти логіки між діями і наслідками, орієнтуватися він може хіба що на реакцію старших, поступово звикаючи і вивчаючи її. Звичайно, реальної відповідальності очікувати не доводиться — ні за іграшки зламані, ні за розбиту вазу. У такому віці малюк все ще потребує наявності дорослого поруч.

До того, як малюку виповниться чотири роки, є ризик настання так званої «кризи трирічного віку», коли дитина прагне перевірити, а що ж буде, якщо зробити той чи інший непорядний вчинок. Саме в цей час дитина найкраще налаштована на те, щоб усвідомити для себе принципи подальшої поведінки, вибравши те, що робити можна, а чого не варто. Вік від 4 до 5 років — чудовий час для прищеплення відповідальної поведінки малюкові. Звичайно, повністю відмовлятися від контролю поки рано, деякі галузі, за які дитина може нести відповідальність самостійно, вже можна виділити. Варіантом такої відповідальності може бути прибирання, допомога мамі в сервіровці столу до обіду або винесення сміття в сміттєпровід. Головне, щоб на перших порах обов’язків було менше, адже встежити і запам’ятати все дитячий мозок поки не зможе, та й самій дитині навряд чи сподобається, коли її експлуатують (а саме так вона може це сприйняти).

Якщо дитина відвідує дошкільний дитячий заклад, то вже простіше, адже там потрібно дотримуватися певних правил поведінки, виконувати якісь обов’язки в групі (наприклад, дбайливе поводження із загальними іграшками та інше). Якщо ж в дитячий садок малюк не ходить, то все це доведеться пояснювати йому самостійно. Також непогано було б виділити йому свою зону, місце для ігор, і пояснити, що ніхто не чіпає його особисті речі і порядок там — його особиста справа.

Тільки так можна виростити дійсно відповідальну і всебічно розвинену людини, інші ж норми поведінки вона обов’язково дізнається, як тільки піде в школу.