Ранній чи гармонійний розвиток?

І жінки, і чоловіки люблять позмагатися один з одним. В цілому, їхні інтереси абсолютно різняться, але от продемонструвати досягнення дітей люблять як одні, так і інші. І ці змагання починаються з перших днів життя малюків. Приводом для розмов є перший зуб, спроби повзати, дивовижна пам’ять. Будь-які зібрання молодих батьків неминуче закінчуються порівнянням дітей, вихвалянням переваг власної дитини.

Без названия (14)Спілкування перетворюється у змагання, а якщо виявляється, що якийсь малюк чогось не вміє, це викликає тиху радість від відчуття перемоги в інших батьків. В якості аргументу, що пояснює унікальні досягнення дитини, незмінно наводяться регулярні цілеспрямовані заняття з самих пелюшок. Причому, не просто ігри з кубиками і читання казок, а навчання за наймоднішими методиками, які здатні зробити з дитини справжнього вундеркінда.

Безсумнівно, кожна методика розвитку відрізняється цікавим підходом.

Найбільш простою і популярною є методика Монтессорі. В її основі покладено принцип надання допомоги дитині в її самостійних заняттях. Тобто, дитина сама вибирає, як їй гратися і чим займатися, а батьки повинні навчати її необхідним навичкам в процесі гри. Згідно з методикою, виключені лайка і похвала. Це необхідно для того, щоб малюк ріс впевненим у собі і не залежав від втішних слів.

За методикою лікаря Глена Домана, дитині для навчання рахунку і письма з дитячого віку пропонується щоденно по декілька разів показувати картки з цифрами і словами. Варто відзначити, що раніше така методика застосовувалася Доманом для роботи з психічно неповноцінними дітьми.

Ще далі в цьому плані просунувся педагоги, яі пропонують навчати дошкільнят математиці і мові з допомогою спеціальних кубиків зі складами і таблицями. Причому, гарантується, що до 3 – 4 років дитина зможе повністю самостійно читати.

Абсолютно протилежний підхід має вальдорфська педагогіка, згідно з якою дітей дошкільного віку не можна навантажувати грамотою та арифметикою, необхідно робити акценти на творчість і емоційність, тобто займатися ліпленням, малюванням та іншим.

І це далеко не повний перелік пропонованих методик. Одні прагнуть розвивати психо-емоційну сторону, інші роблять упор на фізичний розвиток. А де ж істина?

Методики раннього розвитку начебто приваблюють, спонукаючи діяти, але одночасно виникає відчуття якоїсь недосказанності. Копнувши глибше, стає зрозуміло, що всі вони мають на меті навчити дитину чого-небуть в максимально короткі терміни, прискорюючи її нормальний розвиток. Для чого? Та просто для того, щоб батьки могли змагатися один з одним досягненнями своїх дітей. А існує практична користь від такого швидкісного навчання? Адже кількість методик неухильно зростає.

Можна сказати одне: пріоритетом має бути не ранній, а гармонійний розвиток дитини. Необдумане застосування будь-яких методик нерідко чинить негативний вплив на незрілу дитячу психіку. Адже ранні методики не відрізняються комплексним підходом. Розвиваючи одні здібності, вони повністю поглинають інші. Щоб дитина росла гармонійною особистістю, всім аспектам розвитку має приділятися рівноцінна увага для підтримки балансу.

Слід пам’ятати про те, що кожна дитина – індивідуальність, тому не можна застосовувати загальні шаблони, це може призвести до виникнення комплексів у майбутньому. У гонитві за модними віяннями, не варто забувати, що чималу користь дитині приносять звичайні рольові ігри з плюшевими іграшками, ляльками, машинками та іншими дитячими іграшками.