Особистий простір для дитини

Коли з’являється малюк в сім’ї, то батьки всіляко намагаються забезпечити йому комфорт, здоров’я, особливу увагу. Але часто, настільки особлива опіка приносить не дуже хороші результати, абсолютно протилежні очікуваним. Мами помічають, що малюк стає якимось відстороненим і не розуміють, що відбувається. Все тому, що порушується його особистий простір і треба знайти спосіб усунути це.

3406_one_maxПотреба в цьому залежить, безпосередньо, від віку дитини. Наприклад, немовлята не потребують чогось подібного, так  як, ще не є окремими індивідуумами. Але коли вони досягають шести місяців, то розуміють, що відрізняються від батьків. Дане усвідомлення ще більше зміцнюється до трьох років і слід зайнятися формуванням особистого простору для кожного члена сім’ї!

Трирічна дитина має відчуття власності, усвідомлює, що іграшка належить їй і намагається розпоряджатися нею. Вона ідентифікує «своїх» і «чужих» людей і дане усвідомлення зростає. Виникає потреба в індивідуальних предметах, розвагах, особистій кімнаті. Але найголовнішим вважається особистий простір по відношенню до батьків.

Чому так необхідно забезпечувати дитині особистий простір? Першою і найголовнішою причиною є наявність потреби в безпеці. Зобов’язаний бути присутнім куточок, індивідуальна територія, на яку не можна заходити, коли захочеться. Це створить відчуття якоїсь захищеності, спокою і затишку.

Людина не буде відчувати себе повноцінною, якщо з раннього віку вона обмежена в прийнятті своїх рішень. Багато дітей так і не можуть навчитися організованості, тому що батьки всі рішення приймають за них. Порушення простору можна назвати прямою загрозою, і дитина може досить негативно сприймати це. Вона стане недовірливою і дратівливою. Забирати особисті речі, намагаючись, таким чином, покарати дитину, теж не принесе нічого доброго.

Треба пам’ятати, що, поважаючи бажання дитини усамітнюватися, батьки показують свою повагу до неї особисто. Навіть малюкам треба відчувати, що їх сприймають серйозно і беруть до уваги їхню думку.