Лапароскопія: плюси і мінуси

Сучасна ендоскопічна хірургія, на відміну від своєї попередниці — традиційної хірургії, використовує невеликі доступи з мінімальним пошкодженням тканин. З цією метою застосовується лапароскопія. Перші передумови і експериментальні методики були розроблені ще на початку позаминулого століття. Зараз же малоінвазивна хірургія по праву займає одну з головних ніш в лікуванні багатьох хвороб.

lps_89 (1)Що таке лапароскопія?

Лапароскопія — це високотехнологічне оперативне втручання, в результаті якого доступ до внутрішніх органів проводиться не через великий розріз, а через невеликий отвір. Для її проведення необхідне спеціальне обладнання: лапароскоп, оснащений системою лінз, відеокамера та інструменти. Існує два основні різновиди лапароскопії:

 

  • Діагностична. Вона проводиться з метою підтвердження або спростування діагнозу в сумнівних ситуаціях. Це дозволяє уникнути невиправданих хірургічних втручань і дозволяє вчасно почати терапію.
  • Лікувальна. Мета цієї операції — безпосереднє лікування основного захворювання. Наприклад, лапароскопія в гінекології дозволяє вирішити ряд серйозних проблем, з якими не впорається консервативне лікування.

Якщо вас цікавить лапароскопічна хірургія, то радимо перейти за даним посиланням https://bilyak.com.ua/ru/ вже зараз.

Переваги і недоліки методу

Як і будь-яка інша хірургічна процедура, лапароскопія має свої плюси і мінуси. При виборі методу лікування лікар оцінює ризики індивідуально для кожного пацієнта, що дозволяє звести кількість небажаних наслідків до мінімуму. До основних переваг методу відносять:

 

  • невеликі розміри розрізів: шви після лапароскопії пацієнт може обробляти самостійно;
  • практично не залишається шрамів;
  • менше ризику занесення інфекції з навколишнього середовища, ніж при традиційних великих розрізах;
  • крововтрата мінімальна (не потрібне додаткове переливання крові або її компонентів);
  • відновлення триває не більше тижня;
  • больовий синдром практично відсутній.

Майже всі недоліки процедури мають значення тільки для лікарів. Однак досвідчений хірург успішно впорається з усіма труднощами. Серед недоліків подібного оперативного втручання виділяють наступні моменти:

 

  • хірургу потрібно пройти додаткові курси і оволодіти спеціальними навичками: тому лапароскопія не застосовується в маленьких лікарнях;
  • є ризик випадкового пошкодження судин або нервів;
  • обмеження рухів;
  • необхідно придбання дорогого устаткування.

Як використовується лапароскопія в гінекології?

Акушерство і гінекологія — один з тих напрямків в медицині, в якому широко використовуються малоінвазивні доступи. Це дозволяє знизити ризик нанесення шкоди репродуктивному здоров’ю жінки. Лапароскопія в гінекології застосовується при наявності наступних показань:

 

  • вроджені чи набуті деформації статевих органів;
  • розростання внутрішньої оболонки матки (ендометріоз);
  • гнійно-запальні захворювання матки і придатків (ендометрит, сальпінгіт, оофорит);
  • доброякісні та злоякісні пухлини органів малого таза;
  • порушення прохідності маткових труб;
  • підозра на атипово розташовану вагітність;
  • безпліддя з нез’ясованої причини.

Підготовка до операції: які загальні аналізи потрібні?

Перед хірургічним втручанням обов’язково пацієнту потрібно здати загальні аналізи сечі, крові. Також обов’язковим є проведення інструментальних обстежень. При застосуванні лапароскопії в гінекології пацієнтка повинна здати мазок, щоб лікарі змогли виявити бактерії і зайнятися лікуванням інфекцій до призначення операції.

За 2 тижні до хірургічного втручання хворому потрібно дотримуватися спеціальної дієти зі зниженим вмістом жирів, повністю відмовитися від вживання спиртних напоїв, прийому оральних контрацептивів та інших препаратів, що збільшують в’язкість крові. За 8-12 годин до проведення операції забороняється вживання їжі.

Як обробляти шви після лапароскопії?

Виписка пацієнта проводиться на 1-3 добу після хірургічного втручання. У стаціонарі медична сестра навчає хворого правильному догляду за післяопераційною раною. Шви після лапароскопії потрібно обробляти особливо ретельно, щоб не занести інфекцію. Для цього використовують такі групи засобів:

 

  • Антисептичні препарати місцевої дії.
  • Засоби, що покращують загоєння тканин і забезпечують профілактику формування рубців.

Всі препарати повинні наноситься на суху і чисту шкіру попередньо вимитими руками: це зменшить ймовірність занесення інфекції в рану. Закрити шви після лапароскопії зверху можна пластирною пов’язкою.

Реабілітація після операції

Незважаючи на мінімальне пошкодження тканин, організму все ж потрібне відновлення після хірургічного лікування. Для профілактики післяопераційних ускладнень необхідно дотримуватися наступних правил:

 

  • Протягом місяця заборонені будь-які фізичні навантаження, а особливо — підйом і перенесення тягарів. Це може викликати розходження швів.
  • Має бути дотриманий психологічний спокій: пацієнтові не можна піддаватися серйозним стресам. Під дією стресових факторів в організмі виробляється гормон кортизол, який зменшує швидкість загоєння м’яких тканин.
  • Протягом 7-25 днів після хірургічного лікування необхідно носити спеціальний компресійний трикотаж (білизна або бинти). Це дозволяє зменшити ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.
  • Дотримання легкої дієти. Наркоз і операція — це серйозний стрес для організму. Тому необхідно забезпечити повноцінне надходження білків, жирів, вуглеводів і вітамінно-мінеральних компонентів з їжею.