Чому діти не хочуть вчитися?

Здається, що зовсім недавно ваш малюк тільки почав ходити. Швидко промайнув час і ось ваш малюк вперше стоїть на лінійці з квітами. Ви горді як ніколи за свою дитину в цей день і мрієте, що ваша дитина буде приносити додому тільки хороші оцінки.

04338947Райдужні вересневі надії часто виявляються лише ілюзорними. Через пару місяців або років після першого дзвінка тяга вашої дитини до знань випаровується. Найчастіше неприємні зміни відбуваються тоді, коли зростає навчальне навантаження і вимоги вчителів до засвоєння матеріалу — у другому — третьому класі. У різних дітей подібне трапляється також в різний час: у когось вже через 4 тижні регулярних уроків, у когось — лише у п’ятому — шостому класі.

Ознаки такої кризи у всіх вікових груп одні і ті ж: дитина починає відмовлятися робити домашні завдання, починає приносити зі школи погані оцінки, вчителі все частіше скаржаться на те, що дитина перестала вчитися, часом навіть потай від батьків дитина починає прогулювати заняття.

Перше місце з причин відмови дитини вчитися займає відсутність мотивації. Дитина не розуміє, навіщо їй потрібно ходити в школу і виконувати домашні завдання, коли навколо стільки всього цікавого: ігри з друзями, мультфільми, комп’ютерні ігри тощо Діти не усвідомлюють довгострокову перспективу навчання, для них закінчення школи, іспити і вступ до інституту здаються чимось дуже далеким і нереальним, а постійна опіка батьків здається вічною.

Наступною причиною може бути те, що ваша дитина ніяк не може подружитися з однокласниками, конфліктує з ними.

Загальновідомо, що діти бувають жорстокими; можливо, що вашу дитину постійно ображають однолітки. Іноді у дитини складаються конфліктні відносини з учителем.

Якщо справи в школі в повному порядку, потрібно задуматися про сімейні справи, тому що протест дитини може бути пов’язаний з вами.

Можливо ваша дитина сильно перевтомлена. Якщо мова йде про фізичне перевтомі, то її можна «вилікувати» раціональним харчуванням, повноцінним сном і відпочинком. Набагато складніше подолати втому інтелектуальну або емоційну. Іноді для позбавлення від такого роду проблем потрібна допомога психолога. Іноді інтелектуальна перевтома може викликати емоційне виснаження, оскільки дитина за наполяганням батьків повинна завжди і в усьому бути в лідерах. Але іноді діти (особливо дівчатка) самі прагнуть до інтелектуального лідерства, вкладаючи в це всі свої сили. Звикла у всьому бути успішною, дитина болісно сприймає всі невдачі, які вкупі з критикою батьків б’ють по самооцінці. Згодом у дитини в голові міцно відкладається думка, що вона бездарна та ні на що не здатна. У підсумку це означає, що у неї вже немає ніякого сенсу до чого — небудь прагнути, адже нічого все одно не вийде. Таким чином первісна активність в навчанні змінюється повною апатією і небажанням.