Абетка фітотерапії — властивості лікарських трав. Частина 28

СОЛОДКА. По-грецьки — солодкий корінь. Речовина, яка знаходиться у цукрі, гліциризин майже у 150 разів солодший за цукор.

Без названия (40)Теофраст називає солодку «скіфським коренем»: «Скіфи, кажуть, живуть 10-12 днів тільки на сирі з кобилячого молока і на корені».

Солодку Теофраст радив проти астми, кашлю і взагалі проти грудних захворювань; змішану з медом — як засіб від наривів. Діоскорид рекомендував сік з солодки від стегнового артриту, болів у грудях і від хвороб печінки.

У Китаї солодка вважається засобом, що допомагає зберегти силу, молодість, красу; цінувалася нарівні з женьшенем. Тут корінь солодки вважається цілющою сировиною Використовується як необхідна складова частина майже у всіх зілля.

В Італії солодка культивується вже з XIII століття.

Застосовується майже у всьому світі. Регулює обмін речовин, знижує артеріальний тиск, діє заспокійливо, знімає болі при виразковій хворобі шлунка, входить до складу грудного чаю. Але у деяких корінь солодки може викликати набряки.

ВОВЧУГ. На лікувальні властивості вказував Діоскорид.

Дуже дієвий засіб при геморої. Корінь — мочегінний засіб. У народній фітотерапії — від ломоти, ревматизму, водянки, кам’яної хвороби. У сумішах — від епілепсії, при сифілісі.