ЯЛІВЕЦЬ. Здавна ялівець звичайний вживався і від безпліддя, і як абортивний засіб.
У давнину вважалося, що куріння гілками ялівцю виганяє з дому злих духів і тримає на відстані нечистого.
У народній фітотерапії вважалося, що напій з ялівця вельми ефективний при сифілісі, зовні — від виразок і наривів; шишки — при хворобах шлунка, кам’яній хворобі, затримці сечі.
Кнайп підкреслював: «Ягоди захищають від зарази — тифу, скарлатини, холери (6 — 10 ягід)».
МАНЖЕТКА. Народна назва приворотник відразу ж акцентує особливе призначення. Вранці в листків манжетки утворюються сріблясті горошинки вологи дивовижної чистоти. Знахарі використовували рослину для любовних приворотів. І не дивно: при належному приготуванні і вживанні рослини обличчя і волосся набувають молоду свіжість.
У народній фітотерапії манжетка використовувалася при дизентерії, проносах, захворюваннях травного тракту; радилася як засіб для промивань при сильному риніті і носових кровотечах.
МОРКВА. Посилання на лікувальні властивості моркви зустрічаються у Теофраста і Діоскорида. У давні часи вважалося, що морквяний сік сприяє вічній молодості.
У Франції здавна застосовується як відмінний засіб від жовтяниці.
Насіння вживаються при нетравленні шлунка, основне призначення мають у зборах від каменів нирок і сечового міхура. Сік з тертого кореня — від глистів натщесерце. Сироп утихомирює кашель. Тертий корінь з вершковим маслом прикладають до місць, ошпаренних окропом, до злоякісних виразок.
Відвар дикої моркви — від проносу і жовтяниці, має сильні сечогінні властивості.
Каротин в моркві підсилює захисні можливості організму проти інфекції, зменшує аномалії зору, сприяє зростанню дітей, підлітків, знижує рівень цукру.