Абетка фітотерапії — властивості лікарських трав. Частина 13

КОНВАЛІЯ. У перекладі з латині — «травнева лілія долин».

lebeda-2Квітка символізує приналежність до медицини. Збереглося багато мальовничих і гравірованих портретів XVI — XVIII століть, що зображують лікарів з конвалією в руці. Серед них — і портрети великого астронома Миколи Коперника, який також був чудовим лікарем-практиком.

В Київській Русі здавна конвалія вживалася в народі від падучої і водянки. Ягоди (до речі сказати, чарівні на вигляд, але — отруйні) збирали і використовували як засіб від багатьох недуг.

У старовинних німецьких травниках квіти конвалії, настояні на вині, рекомендувалися від паралічу.

У народі конвалія застосовувався від аритмії, серцевих неврозів при вагітності і клімаксі; давний засіб від падучої.

ЛАТУК. Теофраст говорив: «Кажуть, виліковує від водянки, повертає зір очам і, змішаний з жіночим молоком, зводить більма. Соку мало, добути важко — збирають на овечу вовну».

Авіценна стверджував: «Насіння латуку, стримують статевий потяг і корисні при частих полюціях. Молочний сік жене місячні, він зцілює виразки на рогівці — особливо, якщо змішати з жіночим молоком». Сік нагадує запах опію, дія слабкого наркотику.

У нас латук — бур’яниста рослина.

ЛОБОДА. Приклад ще однієї забутої у нас лікарської рослини.

У Стародавньому Римі вживалися свіжі листочки для лікування ран. Народна фітотерапія застосовувала при захворюванні дихальних шляхів, при жіночих хворобах, для вигнання глистів.

Окремі види лободи отруйні і навіть можуть викликають розлади шлунково-кишкового тракту; володіють абортивною дією.