Абетка фітотерапії — властивості лікарських трав. Частина 6

ГРАНАТ. «Пунічні яблука» — так називали гранат стародавні римляни, які отримували плоди граната з Карфагена, використовуючи кору дерева як профілактичний засіб проти паразитів, а також при проносах і запаленні шлунка.

Inula_helenium_Sturm13У стародавній Індії використовували відвар з гранатового дерева для вигнання глистів і від проносу, а сік із плодів — як засіб, який тонізує нервову систему.

Плоди граната — від простудних захворювань.

Кора дерева містить отруйні речовини, що діють на центральну нервову систему і значно підвищують артеріальний тиск, — ці речовини можуть викликати судому, непритомний стан і навіть тривалу втрату зору.

ОСТУДНИК. Активно вживається проти грижі у дітей.

У Німеччині призначався при гострому і хронічному запаленні сечового міхура, а також проти сифілісу.

У народі застосовується від гонореї, простатиту і як сечогінний засіб при водянці, каменях в нирках і сечовому міхурі.

ОМАН. Теофраст вказував: «Його дають пити з вином від укусів змій та скорпіонів». Він же рекомендував при зміїному укусі пластир з оману, а також приймати всередину з кислим молоком; від пухлин — оман з медом.

Пліній в «Природній історії» підкреслював: «Хороший від укусів отруйних тварин».

У народній фітотерапії вживається при порушеннях обміну речовин, серцевих захворюваннях, хворобах дихальних шляхів та травного тракту; водний настій — при шкірних захворюваннях, а також при нерегулярних хворобливих менструаціях. У Болгарії проти епілепсії і щоб уникнути викидня.