ОЧАНКА. У народній фітотерапії знаходила застосування при запаленнях очей і повік; плямах на рогівці. Крім цього, радилася при підвищеній кислотності і жовтяниці. Кнайп давав для поліпшення травлення.
ОЧИТОК. У давнину практично всі види мали застосування: зовнішньо — сік з свіжого листя на рани, ракові виразки; всередину — від венеричних захворювань.
Більше інших використовували очиток їдкий. Листя, приготовані на воді або молоці, зовні — від раку, який утворився у «сороміцьких місцях»; з лляною олією — на злоякісні виразки, пухлини. При новоутвореннях — припарки.
Відвар з листя з квітами в гомеопатії — при епілепсії, атеросклерозі.
Відзначено діуретичну дію при гіпертонії.
Очиток отруйний!
Гіппократ у книзі «Про нариви» рекомендував від пухлин і запалення. З давніх-давен в народі застосовували зовні від раку і всередину при гонореї.
ПАПОРОТЬ. Горезвісну квітку ніхто не бачив, а легенда вже давно набила оскому. Століттями в народі використовувалося кореневище, яке особливого багатства і не приносило, але зате допомагало позбавлятися від солітера і глистів. При цьому Діоскорид зазначав: «Хто хоче випити папороті, попередньо повинен з’їсти трохи часнику».
ПАСТУША СУМКА. Абсолютно несправедливо забута лікарська рослина. Хоча в давнину вона мала повсюдне вживання — як кровоспинний засіб.
Народна медицина використовувала при внутрішніх, ниркових, легеневих, шлункових, маткових кровотечах.
Знижує артериальний тиск, посилює скорочення матки.
Відзначено протисклеротичну дію.
