Абетка фітотерапії — властивості лікарських трав. Частина 15

ЦИБУЛЯ І ЧАСНИК. Наукова видова назва алліум (переможний) виникла у римлян. Вважалося, що цибуля носиться для зміцнення відваги і сили воїнів, які носили її в якості амулета.

4 (1)Стародавні єгиптяни використовували цибулю для зміцнення сил у невільників, зайнятих будівництвом пірамід. Цибуля присвячувалася богині Ізіді. В саркофагах знаходять багато цибулин — безсумнівно, жерці повністю оцінили бактерицидні властивості.

Початок культури цибулі приурочено до Середньої Азії — 5 тисяч років тому.

Гален вважав: «…для холериків не корисна, для флегматиків -цілющий засіб».

Насіння цибулі (як, втім, і цілого ряду городніх рослин) здавна входили до складу зілля при слабкій ерекції.

Авіценна вважав, що для поліпшення кольору обличчя дієві цибуля, редька, кріп, а особливо капуста (якщо є постійно) і часник.

Кнайп розробив власну методу лікування сирою цибулею від глистів.

Про те, що цибуля — від семи недуг, чудово знали наші предки.

У народі вживали сік і кашку з цибулі. Сік — для росту волосся і видалення жирної лупи; кашка — від нежитю, при застуді, використовується в гінекології.

При гіпертрофії передміхурової залози використовується сира цибуля, яка корисна також і при імпотенції. Препарати з цибулі — при атеросклерозі і гіпертонії.

У 1932 році професор Токін Б. П. науково обґрунтував бактерицидну дію цибулі і часнику. Фітонциди, що містяться в них, діють активніше, ніж хімічні антисептики. Так, наприклад, карболова кислота вбиває туберкульозну паличку за добу, а фітонциди часнику справляються за п’ять хвилин. Фітонциди цибулі знищують за три хвилини всі бактерії в порожнині рота. Віддаючи перевагу свіжим цибулі і часнику, професор Токін називає штучні витяжки з них «знівеченими фітонцидами».

Протягом століть часник, як і його родич цибуля, вірою і правдою служить людині. Був одним з найулюбленіших овочів жителів стародавньої Аттики, де його найчастіше вживали вареним: вважалося, що сирий часник шкідливий для очей.

В повчаннях про те, як уберегтися подорожньому від шкоди різної води, Авіценна рекомендував: «Дуже каламутну воду треба заїсти часником… А цибуля є одним із засобів, що усувають зіпсованості різної води».

При всіх видах укусів (і зміїних) Авіценна вказував: «Змащують часником як він є або вареним з топленим маслом»; «кажуть, що пов’язка з часнику, солі і козячого калу допомагає від усякого укусу. Допомагає також цибуля з толокном».

В Київській Русі часник вживався в якості профілактичного засобу від холери. Товчені зубці з м’якушкою житнього хліба — при укусах скаженими тваринами — для профілактики водобоязні. Печений часник — від бородавок; мазь — товчені зубці з масло— проти ревматизму, ця ж мазь при зубному болю.

Фітонциди часнику і цибулі знаходять своє застосування при лікуванні опіків рогівки очей; знищують збудників сибірської виразки, холери та їм подібних. Часник — чудовий протисклеротичний засіб. З успіхом застосовується проти раку. Допомагає при укусі бджоли і оси.

З давніх часів ведеться звичай сумішшю часнику, сала та олії змащувати підошви ніг і коліна перед важкою і далекою дорогою — щоб не відчувати втоми. Потреба змащувати п’яти визначається в індивідуальному порядку.

ВЕДМЕЖІ ВУШКА. Листя цього багаторічного напівчагарника містять глікозиди, дубильні засоби, ефірну олія, органічні кислоти та інші речовини. Тому застосовується, головним чином, при запаленні нирок. Дає позитивний ефект і при лікуванні цукрового діабету, нирково-кам’яної хвороби. Вживається також як снодійний і заспокійливий засіб.