Абетка фітотерапії — властивості лікарських трав. Частина 14

ЛОПУХ. Символ нав’язливості. 

limonnik-300x243Відвар кореня вживається всередину при різних шкірних захворюваннях, при фурункульозі, золотусі і рахіті; крім того, при хворобах сечостатевих органів, при каменях у нирках і сечовому міхурі; сечогінний засіб при подагрі й ревматизмі.

Корінь лопуха входить до складу сумішей від цукрового діабету; в мазях — від опіків, екземи. Ранозагоювальний засіб; зміцнює коріння волосся, сприяє їх зміцненню. Настій всієї рослини у вині — від закритого геморою.

У Китаї вживають всередину насіння лопуха при набряках; відвар кореня застосовується тут при різних захворюваннях.

Відзначено протиалергічну та дезінфікуючу дію всієї рослини.

ЛИМОННИК. За китайськими джерелами 1596 року, зміцнює серцеву діяльність, стимулює дихальну систему, знижує тиск, знімає втому при фізичній і розумовій діяльності, позитивно впливає на гостроту зору; зміцнювальний засіб при вікових змінах. Дозування — індивідуальне, особливо захоплюватися не варто.

На Далекому Сході здавна вживалися сушені плоди лимонника для зміцнення організму, підтримання тонусу. Мисливці, йдучи на полювання знали, що якщо з’їсти жменю сушених плодів, то будеш ситий на весь день. В Китаї називають плодом п’яти смаків: шкірка солодка, м’якоть кислувата, насіння гірке й терпке, а лікарський засіб з насіння при зберіганні через деякий час набуває солонуватий смак.